Головна » Статті » Мої статті

Словник термінів української народної кераміки

Артимоній, антимоній – різновид сурми.

Архітрал – нижня частина карниза гончарної печі.

Баба – біле пшеничне святкове печиво.

Бабник – глиняна форма для випікання святкового печива.

Баклаг, баклажка, боклаг –посудина для зберігання рідини.

Балабуха, балябуха, булка – грудка глини на одну посудину.

Балган – легка дерев’яна повітка, яка захищає від вітру і опадів гончарську піч.

Банька, бунька, когут, кавуш – посудина для зберігання рідини.

Баняк – велика посудина для зберігання води.

Баран, баранець – посудина у формі барана для зберігання води.

Баранчик – дитяча іграшка – свисток, який має форму баранчика.

Барила, барилка, барило, барильце – полив’яна посудина для зберігання напоїв.

Берег – краї посудини у верхній частині.

Бичок, гличка – дерев’яна паличка для пробивання отворів у свистках.

Бігун – верхній камінь у жорнах

Біла глина, маргля – первісний каолін

Біле – побілка

Білюха – біляста глина, яка під час випалювання набирає червоного кольору.

Бісквітка – мотив рослинного орнаменту з листя.

Близнюки, близняки, зрослєта, двійнята, дзвинята, дзвинєта, двійняк, близнєта – горшки, з’єднані одним вухому верхній частині, призначені для носіння їжі в поле.

Блин – тонкий пласт глини.

Боденьки – посудина для зберігання святкового печива.

Борошан – чорний камінь в порошку, який вживається для виготовлення поливи.

Борщівник – горщик для варіння борщу.

Брила, брилка, бривка, грузло, груда – кусок глини, з якого виготовляють посудину.

Бродільник – посудна для виробництва вина.

Брошталь – марганець.

Брух, брюх, вичеревок, черевце, пуко – найбільш випукла частина посуду.

Бублик – елемент геометричного орнаменту.

Будка – піддашок над горном з дощок, який розкривають на час випалювання в горні.

Букса, сімейка, сімейки – копилка.

Бунт – купа витягненого з горна посуду.

Ваза, вазка – кругла миска.

Вазонниця – горщик для квітів.

Валка – пісна гончарна глина, до якої для формування посуду додано жирну глину.

Валок – смужка під верхньою і нижньою частинами карниза кахлі.

Вареха, кавуш, полоник – велика дерев’яна ложка для поливання посуду.

Варишок, варільник – горщик для приготування їжі.

Варінч’є – горнятко.

Васяги, драбиняки – віз для гончарних виробів.

Веретено – дерев’яна або залізна вісь, що з’єднує верхняк і спідняк гончарного круга.

Верхняк, верхнєк, головка, голівка, кружалко – верхнє коло гончарного круга.

Весло – дерев’яна мішалка.

Вивідець – мотив геометричного орнаменту, криві смужки.

Викладати – формувати широку відкриту посудину.

Вилоги, виноград – мотив рослинного стилізованого орнаменту.

Виписати (посуд) – розписати.

Віддушувати – формувати вінця горщика.

Вінички – мотив геометричного орнаменту у вигляді смерічки.

Віночок – елемент рослинного орнаменту.

Вінці – краї посудини над вичеревком.

Вінця – персневидні боки у напіввідкритих горнах.

Вісімка – поливана посудина місткістю 6 л.

Вісний ніж – залізний ніж для обробки глини.

Водонуски – дзбанок.

Водопійче – горнятко для пиття води.

Волові очі – мотив геометричного орнаменту у вигляді коліщат.

Волов’янка – олов’яна полива.

Волочінка – хвиляста лінія з цяточками.

Восьмуха – кількість деревини, необхідна для випалювання одного горна посуду (приблизно 0,5 м3).

В’язь – дерев’яна поперечка, що з’єднує палі горна.

Галка, куля – глина, збита в пласти.

Галузики – не розмоклі грудки жирної глини.

Гандола, пидола – велика неполивана миска, розписана всередині.

Гарчки – великі горщики з двома вухами (місткість 8-12 л).

Глимс – колінчастий виступ всередині миски.

Гладик – кремінь для полірування чорного посуду.

Гладишка, гладиш, гладун, гладунець, гладуш, гладушка, гладущик, довгоносик, довган, довжан, довжанка, мечник, молочник, товкач, ладу шик – горщик для молока.

Гладкий посуд – чорний неполиваний посуд для молока.

Глей – пластична глина, з якої виготовляють неполиваний посуд.

Глейник – яма в хаті, де складають глину.

Глейок – суміш вохри (глини) з піском.

Глинище, глинисько, глеїще, баня – місце для добування глини.

Глузювата глина – глина з дрібними журавчиками.

Глуха глина – глина, яка після випалювання при простукуванні не дзвенить.

Гнучка глина – еластична глина.

Гойдалки – мотиви рослинного орнаменту.

Голиво – полива.

Голівка, голова, головка, верхняк – верхній камінь у жорнах.

Головатий шліонський круг – старий тип гончарного круга на шпицях.

Гончар білий – виробник неполиваних гончарних виробів.

Гончарівка – мотив геометричного орнаменту, хвилясті лінії.

Горен, горно, горник, горн, гурно, в’єц, кат лапка – піч для випалювання посуду.

Горгуля, каламар – глиняна посудина для розпису посуду.

Горнець, горщок – посудина, в якій варять на якусь велику потребу (весілля, хрестини тощо).

Горнові горшки – горшки, пошкоджені під час першого випалювання.

Горщик із стричком – горщик з діркою, утвореною внаслідок випадання камінчика, що знаходився в глині, з якої виготовлено посуд.

Горщівка – жовта глина, з якої виготовляють горшки.

Горшколіп – гончар.

Грати – простий не розписаний посуд.

Грати на косиці – горшки для квітів.

Гребельки – мотив геометричного орнаменту.

Груба – піч, частина гончарного горна.

Гурельник – форма для випікання булок.

Гусочки – дитячі іграшки – свистки.

Гусятниця – посудина для смажіння гуски.

Двадцятка – дволітрова поливана посудина.

Дванасник  – чорна однолітрова посудина.

Двійничок – мисочки.

Дерев’ячка – невелика дубова колодка, в яку вставляється нижня частина веретена гончарського круга.

Десяток – міра посуду.

Джбанок – дзбанок.

Дзобки, пунцівки – мотив геометричного орнаменту.

Дивничка, дійниця, діниця, макітра – макітра для тертя маку.

Дивниця, донниці, донички – горщики для квітів.

Димлення – спосіб декорування чорного посуду.

Димлянка – димлений чорний посуд.

Добре – березовий дьоготь.

Дороб – недопалений або розколений горщик.

Дороги – арки над стінками гончарської печі.

Дорожка – мотив геометричного орнаменту, триколірні, злегка розтягнуті смужки.

Дрантний посуд – погано випалений посуд.

Дробина – малі поливані миски.

Дряпучки, дряпушки – дерев’яне знаряддя для розпису посуду тонкими лініями геометричного характеру.

Дучая – отвір у спідняку гончарського круга.

Дучки – малі отвори у зводах (черепі) для пропускання полум’я.

Жабка – дерев’яна планка, що з’єднує веретено гончарного круга з лавою.

Жива земля – не вимішаний глей.

Живець – осад зі свинцю.

Жовтень – фарба для декорування посуду (50% червені і 50% олова, розмелених і розчинених у воді).

Жур – розчин клейстеру, яким змазують посуд.

Загладжування, гладження, полірування – спосіб декорування чорного посуду.

Закачка – грудка глини вагою 2-5 пудів.

Зак'идати п’ятірку – наповнити п’ять діжок глиною.

Зак'идати край – сформувати верхню частину посуду.

Залпом брати глину – брати глину підряд.

Запецки, запічки – частина гончарного горна.

Заправки – 1) тріщини у мисках, залиті фарбами; 2) вироби з малими тріщинами, вибракувані після першого випалювання.

Заспа – засипання горна гноєм або землею під час випалювання чорного посуду.

Зачереплювати – закладати горно зовні черепками.

Заячі вуха – мотив геометричного орнаменту у формі еліпса.

Зводити – робити з грудки глини посудину, яка має форму зрізаного конуса.

Згонити сажу – дати сильний вогонь.

Зеленюка – зеленувата глина, після випалювання червона.

Зелень – луска з перепаленої міді.

Земляні фарби – фарби з глини.

Земля – деякі сорти глини (глей, глини, вживані на фарби тощо).

Зірочки – мотив геометричного орнаменту у формі розетки.

Зливок, зливник – горщик для готування їжі.

Золільник – великий горщик для зоління білизни.

Золільник, золінник, золінниця – посудина для кип’ятіння води, мочіння білизни, купання дітей тощо.

Ільчате письмо – орнамент у вигляді трикутників з решіткою.

Кабаницька миска – миска для холодцю.

Кабиця – кругла або чотирикутна яма, в якій зроблена гончарська піч.

Каблук, толок – облицювання отвору в горні.

Каблука, пласток – кусок дерева, яким мнуть глину.

Каблучки – елементи геометричного орнаменту.

Казанок – горщик, формою подібний до чавунного казана.

Калагурка – горщик червоного черепка; назва походить від місцевості Калагірівка, Тернопільської обл.

Калач, колач – персневидний посуд для зберігання рідини.

Камінчастий глей – горшковий глей.

Кандійка – миска із зігнутими краями.

Канта – дзбанок для зберігання рідини.

Капавки – прості миски, розписані побілкою.

Капавки, ляпанки – ряд крапок, які утворюють смуги.

Капельки – цятки, розташовані по кілька разом.

Капки, капочки, цапки, цятки – мотив геометричного орнаменту.

Каптур – склепіння горна.

Каталка – глина, розрізана на окремі частини, з яких вимішують глиняне тісто.

Качалка глини – добре вимішана глина, призначена для виготовлення посуду.

Качати глину – розминати глину.

Кахельник – виробник простих і поливаних кахель.

Кашник, горще – посудина для варіння каші.

Кватирочка – елемент геометричного орнаменту.

Киснення – вивітрювання глини на подвір’ї

Киянка – знаряддя для розбивання глини.

Клинці, клинчаста миска – ряд сегментів по берегах миски всередині круга.

Клісувати – мішати глину.

Кліщі – залізна плитка, якою прикріплюють гончарний круг до лави.

Клубук – круглий конусоподібний піддашок для випаленого посуду.

Клубуки глини – сформована на крузі глина, яка має форму персня.

Клюсівниця, клісовниця – лавка, на якій вимішують глину.

Клюс глини – колесо глини для переробки.

Кобила – кругла або кубічна купа глини вагою 8-30 пудів, яка складається з кількох куль.

Кобилка – глина, розкачана під час обробки, яка має форму пирога.

Ковальська фарба – фарба з окисів заліза.

Ковтиш – дерев’яна довбня для розбивання глини.

Козел, переділка – стінка з цегли, що ділить гончарську піч на дві частини: камеру і топку.

Колесо глини, круг глини – зліплені качалки глини.

Коло – див. гончарський круг.

Колоди мисок – миски, покладені одна на одну і поставлені на ребро.

Колодка – товкач.

Колосок – елемент рослинного орнаменту.

Коник – 1) дитяча іграшка – свисток, що має форму коника; 2) міцна дошка з отвором, в який входить веретено гончарського круга, прибита до лави.

Копаниці – за знаряддя для копання глини.

Копатися в глині – добувати глину.

Копершляк – узор, виконаний чорною фарбою.

Корчага – банька для води з вузьким горлом і пійлом збоку.

Косиці, косички – елемент рослинного орнаменту.

Котульки – мотив геометричного орнаменту, кола.

Коцки – мотив геометричного орнаменту, квадрати.

Крайкувати посуд – поливати краї посудини поливою.

Крапельки – кольорові плями.

Кресані – вінця з подвійною лиштвою, загнуті в одну сторону.

Кривиці – мотив геометричного орнаменту, хвилясті лінії.

Криві палички – мотив геометричного орнаменту, зігнуті лінії.

Кривулька, кривулечка – хвилясті смужки.

Кривулька з накапуванням – хвилясті лінії з цятками.

Кривулька з накапуванням і пальчиками – мотив орнаменту, потрійні короткі палички.

Круг, коль, точило, машина – шестерня, знаряддя для формування посуду.

Кругла квітка, китичка – орнамент у вигляді розетки.

Круг – орнамент у вигляді вінчика або спіралі.

Кругленький – звичайний горщик.

Кружки – дошки, на яких сушать посуд.

Кулешівник, кулешір, кулешінник – горщик для приготування кулеші.

Куля глини – великий кусень глини (1-1,5 пуда), який вимішують руками.

Куляс, коцюба – залізний гачок з дерев’яною рукояткою для виймання посуду з горна.

Кулька – маленький кружок з дірою, який служить для нагрівання води.

Куман, куманець – персневидна посудина для зберігання рідини.

Купани, купанька – дзбанок на молоко з широким горлом.

Куршика – фігурна кадильниця.

Куршіль, коршелик – великий плоский дзбанок, круглої форми з шийкою на чотирьох малих ніжках для зберігання напитків тощо.

Курячі лаби, лабки – мотив орнаменту у вигляді курячих лапок.

Кухлетка – невеликі молочники, подібні до гладущиків.

Кухлик, кухлета – банька.

Куча – мала повітка над горном.

Лавиця – лавка, до якої прикріплений гончарський круг.

Ладущик з пупом, гладущик з шпеньком – глечик з виступом на дні.

Лабка – мотив геометричного орнаменту рослинного характеру, звичайно білого і чорного або білого і коричневого кольорів.

Лева – тварино видна посудина для зберігання рідини.

Лисичка – дерев’яний брусок, прикріплений до лави, через який проходить веретено гончарського круга.

Лиштва, доріжка – мотив рослинного орнаменту.

Лиштва, кресалами – мотив рослинного орнаменту.

Ліхтар – підсвічник.

Лоханка, лоханя, лоханє, локані, лоханки – горщик для молока.

Ляпанки – див. капанки.

Ляпки – короткі мазки.

Мазничка – посуд на дьоготь.

Макітра, макитра, макатерть, макітрє, макітрина, макортек, макортик, макітра – посуд для тертя маку, яєць, складання вареників тощо.

Макітрія – посудина для процідженого молока.

Маслянка, масляк – жирна біла глина.

Масткий глей – жирна глина.

Махітка, горщи, росле горщя, окладя, махіточка – горнятко.

Мацька – 1) дві дерев’яні дошки, збиті під прямим кутом, в які гончар скидає рештки глини з рук під час формування посуду на крузі; 2) рідка глина.

Машляк – суміш водних розчинів фарб з свинцем і піском.

Мельниця, оберталка – дерев’яний станок для розмелювання фарб.

Мет – дріт для зрізування посуду з гончарського круга.

Метати глину – викидати глину.

Миска з пружком – миска з перегином.

Миска крисата – миска з вінцями.

Миска мисникова, миска на показ – декоративна миска.

Миска на принос – обрядова миска.

Мисочний горен – горно для випалювання мисок.

Мисошник, мисочник – майстер, який виготовляє поливані миски.

Мищівка, міщаний глей – сіра глина, з якої виробляють миски.

Мідянка, фарба – зелена фарба, виготовлена з окису міді.

Моргун – марганець для виготовлення мармурової фарби.

Моргунець – перекис марганцю.

Мушник, мошник – бляшаний жолобок в жорнах.

Набити кобилу – з кількох грудок глини зробити більшу.

Наводити, закладати криси – формувати вінця.

На тачанку пускати глину – обточувати посуд.

На тачанку заводити – починати формувати посуд.

Наглинок – верхній шар глини з піском.

Накапування – накапані з ріжка окремі круглі капки.

Накидати, устеляти – кидати глину в центр верхняка гончарського круга.

Накіска – обрізане гусяче або куряче перо, яке вставляється в тонкий кінець рога.

Ніж, ножик – дерев’яна тонка дощечка для обточування стінок посуду і нанесення орнаменту.

Носатка – старовинний умивальник з носиком і трьома ручками.

Обливка – перше покривання посуду поливою.

Обсипка – друге покривання посуду поливою.

Овес – елемент геометричного орнаменту, який має форму цифри 3.

Овсець – ланцюжок, виконаний з кольорових серцевидних фігур.

Одиначка, одинарка – посудина діаметром 8-10 вершків.

Окол – окис, який утворюється при виготовленні зеленої фарби з окису міді.

Окур – початковий легкий вогонь в горні, який окурює посуд.

Окурювання – процес випалювання чорного посуду.

Описка – 1)розпис простого посуду; 2) болотна залізна руда.

Опускання – вузькі паралельні смужки, іноді концентричні, що покривають всю поверхню миски.

Опускання гребінчиками, колочком, дряпочкою, овесцем, шпилькою – орнамент, який складається з смужок.

Опускання – нанесення з ріжка фарби рівномірно за рухом круга на посудину.

Осаджувати, робити дно, формувати дно на крузі – один з етапів у процесі формування посуду.

Осимліта – дволітрова чорна посудина.

Очі – орнамент у вигляді павиних очок.

Пав’ячий хвіст – мотив орнаменту.

Пазурі – мотив орнаменту.

Пальцетка – дерев’яна лінійка для вимірювання товщини кахлі.

Пальчики – мотив орнаменту.

Пампушниця – посудина для смаження пампушок.

Пасок – елемент геометричного орнаменту.

Пень глини – брила глини, яку стружать стругом.

Пережижка, пережка, переїжка – друге випалювання поливаного посуду.

Перо – пензлик з курячик пер.

Перетоп – частина гончарської печі.

Песковатка – непластична пісчана глина.

Пецівка – проста глина.

Пивник, пивниці – посудина для води.

Пипчик – пійло у дзбанку.

Писак – знаряддя для гравірування посуду.

Писаний посуд – мальований посуд.

Писати, ритувати – гравірувати.

Писулька – знаряддя, яким роблять подвійні заглиблені лінії.

Письмо писати – рисувати рильцем на побілкованих виробах.

Пистругувач – знаряддя для обточування мисок перед побілкою.

Півкруги, півкола – мотив геометричного орнаменту.

Півники – 1) мотив орнаменту; 2) дитячі іграшки – свистки.

Півнячий хвіст – мотив орнаменту.

Півторак, півторачка – півторалітрова посудина.

Підворотень, підворотник, підворотня, кашник, кілаш – високий горщик.

Підворотневе горнятко – малий горщик.

Підкурювач, підкур, окур – посудина для підкурювання бджіл.

Пікала – дитячі іграшки – свистки.

Піскуватка – піщана вогнетривка глина для облицювання плит.

Пічка (мала, велика) – складова частина гончарської печі.

Платки глини – пластинки з глини.

Пласток глини – груда глини.

Плахт – ганчірка для полірування чорного посуду.

Плесканка, плескач, плескачка, чутра – плоска посудина для зберігання рідини.

Плескати в грудки, в галочки – робити грудки.

Плоскун – широкий горщик.

Плоскунь – посудина заввишки 0,5-5 вершків.

Побівка, побіл – біла глина.

Посудник – виробник поливних і теракотових виробів.

Потаска – кочерга, якою в горні перегрібають жар.

Потрійні горшки – восьмилітрові чорні посудини.

Пояски – орнамент з широких смужок.

Правиці – мотив геометричного орнаменту, прямі лінії.

Прент – веретено.

Пригребиця – землянка біля горна.

Присаджуваний свинець – готова полива.

Прогони – круглі отвори в черені для пропускання вогню і диму під час випалювання посуду.

Пружок – сторчова частина у мисі, що йде після перегину.

П’явка – мотив геометричного орнаменту.

П’ятерик – горщик діаметром 0,5-3 вершки.

П’ятка – дерев’яна підставка для гончарського круга, вкопана в землю.

П’ятнадцятка – трилітрова посудина.

П’ятра, п’ятринки – довгі дошки, на яких сушать посуд.

Побіл – найкраща глина, з якої роблять білий посуд та дрібні предмети.

Погребище – устя печі в горні.

Покривець – глиняна кришка для вулика.

Полив’янка – поливаний посуд.

Полька – глибока миска.

Порана мальовка – миска, прикрашена опусканням з побілки.

Порожняк, вкладний кашник – посудина для варіння каші.

Поросятник – плоска ринка для смажіння поросят.

Порохвачка – жирна жовта глина.

Порплиця – залізний підшипник для веретена.

Посинити горшки – окурити горшки тоді, коли вони «звогнятьця».

Поставець (на кутю, на сир) – спеціальна посудина, в якій на покутті стоїть кутя.

Поставник – церковний підсвічник.

Разівка – раз випалений посуд.

Разогняється (посуд) – стає червоним під час випалювання.

Рачки – невеликі прокладки з глини, вставлені між посудинами, щоб вони не торкались одна одної.

Рвати груди – надавати кускам глини, з яких виготовляють посуд, циліндричної форми.

Рветься (глина) – дає тріщини.

Репатка – довгастий горщик, який плавно звужується донизу, з різко відмежованим бортиком.

Решітка, рішетка – зигзагоподібна лінія, подвійна і потрійна, з накапуванням.

Рилець – знаряддя для гравірування орнаменту.

Ринка – невелика посудина для смажіння їжі.

Ринка з фостом – ринка з рукояткою для смажіння яєшні.

Ріжок, рожок – кінець волового рога, в який встромлені гусячі пера, застосовується для декорування посуду.

Розопріти – залишити глину на повітрі, щоб вивітрилась.

Розробляти – формувати.

Розчереплювати горно – вибирати посуд.

Рудка, грудка, грудь – болотна руда, яку застосовують для виготовлення чорної фарби.

Ружа, ружа з косицями, ружа з сосною, квітки – мотив рослинного орнаменту, кругла квітка з великою кількістю листочків.

Ручка, оберталка, жорнівка, млен – палиця, за допомогою якої обертають камінь в жорнах.

Ручка – дерев’яна планка, якою прикріплений круг до лави.

Руштамбики – високі дерев’яні кілки, вбиті в лаву.

Рябанка, рябун – звичайний горщик.

Ряба миска, капанка, ляпанка – миска, розписана побілкою.

Саган – горщик для води, молока.

Саганчик – двоушна посудина ритуального вжитку.

Сатян – ганчірка для загладжування поверхні чорного посуду.

Свинка – свинцева полива.

Селерка, селерочка – сільничка.

Сива глина – сіра глина.

Сивак – сірий неполиваний горщик.

Силька, сілька – глечик з одним вухом і широким горлом для носіння їжі.

Синити посуд окуром – димити, окурювати посуд.

Сипець, песчуга – піщана глина.

Сирівка – невипалена посудина.

 Сировк – цідильник.

Сіксаки – мотив геометричного орнаменту, криві лінії.

Скільчик – дно посудини.

Склений – випалений двічі.

Скленія – поливання.

Склити (посуд) – покривати поливою.

Скрабачка – дерев’яний ніж для перемішування глини.

Слеси, сльоси, шльоси – горизонтальна цегляна стінка в горні.

Сливки – мотив орнаменту.

Слій – банька для варення.

Смужки, смужечки – елемент геометричного орнаменту.

Собачки – дитячі іграшки – свистки.

Сороківка – півлітровий поливаний горщик (40 на штуку).

Сосна з вилогами – мотив рослинного орнаменту.

Сосонки, сосонці – елемент стилізованого рослинного орнаменту, пряма гілочка з кількома боковими відгалуженнями.

Соусник – миска.

Спиці – круглі дерев’яні кілки (6) в гончарському крузі.

Спідек, сподень, сподник, кружка – спідняк гончарського круга.

Сплавка – друге поливання посуду.

Сподок – дно посуду.

Сприсувати – добувати каолін з криниці.

Спускавки, стовпчики – мотив геометричного орнаменту, дужки в кілька рядків.

Ставець, ставчик – циліндричний посуд для випікання великих хлібів.

Ставити на ребро – ставити на бік розвалкований пласт глини кілька разів з метою більш рівномірного розм’яття його.

Ставчик – миска для святкового печива.

Станок – дерев’яні частини в жорнах.

Стовбун – високий горщик.

Стовбушка – неполиваний горщик з одним вухом.

Стовпова миска – миска з триколірними смужками на побілкованому фоні.

Стовповата – дво- або триколірні смужки на побілкованому фоні.

Стовпці пустити – перший раз розписати побілкою.

Сторожок – невелика миска, по якій гончар визначає температуру в печі.

Стос, стосик – посуд, укладений для випалювання.

Струг, стругало, стружки, стружок, вісний ніж – ніж для стругання глини.

Стружки – довгі стрічки глини, які утворюються під час стругання глини стругом.

Сухе голиво – полива в порошку.

Таз, таза – миска для умивання.

Тачки – глиняні підставки у вигляді триніжок або обручиків для роз’єднання посуду, який для випалювання вкладається один в один.

Тигель – сковорода.

Тиква, тиковка – банька для води.

Толока – прилад для товчіння глини.

Тонкий штих – неглибоке залягання глини.

Торкелітки – посудина для смажіння млинців.

Трійцятка – літровий поливаний посуд.

Трійняк, тройник – горщик діаметром 5-6 вершків.

Трійнята – троє з’єднаний горнят.

Трійця – церковний трираменний підсвічник.

Туганчик – поливане всередині горнятко з вушком.

Тягка глина – пластична глина.

Фенаксік – найбіль виступаючий рубець дна.

Фіалка – орнамент у вигляді квітки.

Фінджі – малі горнятка.

Фляндрівка – хвиляста лінія.

Фляндрувати, мазікувати – розписувати посуд ріжком.

Фодар, цаки – хвилясті вінця на вазонках.

Фокенш – дерев’яна дощечка для обточування посуду.

Форма – 1) дерев’яна дошка, по якій обрізують краї кахель і плиток для облицювання; 2) форма для виготовлення сальних свічок.

Фуксова косиця – мотив рослинного орнаменту, квіти фуксії.

Уголки – різьблений орнамент (на мисках і тарілках).

Учереплювати – закривати черепками стінки горна.

Халупники – надомники.

Хихички – іграшки-брязкальця.

Хмелева кривулька – мотив орнаменту, дві криві лінії, що переплітаються.

Хмелик – різьблений орнамент.

Хорим – глиняні форми для випікання хліба.

Хрестатий орнамент – орнамент на кахлях, що складається з хрестів з розширеними і прямими кінцями.

Хрестик, хрест – різьблений орнамент (на мисках).

Хрусталь – дрібно потовчене скло, яке змішується з синьою фарбою.

Церковці – церковні хрести.

Циндра – чорна фарба, виготовлена з окису заліза.

Цятки – мотив геометричного орнаменту, точки.

Чавунець – горщик, подібний до чавунного горщика.

Чвірнята, чвірняки – четверо з’єднаних горнят для носіння їжі в поле.

Челюсті – отвір в горні.

Червенний медь – зелена мідь, що після поливання водою через деякий час вкривається зеленим нальотом, який збирають, товчуть і додають до поливи.

Червень – візерунок, виконаний червоною фарбою.

Червінь, червінька, червонюха, окра, охра, вохра – лімонітові глина, змішана з поливою.

Червоний глей – легкоплавка глина.

Черепниця – бракований посуд.

Черінь – склепіння у горні.

Четвірня – п’ятилітрова посудина.

Чорні горшки – неполивані сиваки.

Четверняк, четверик – горщик діаметром 4-5 вершків.

Чорнуха – чорна жирна глина.

Шаблон – верхня частина карниза.

Шаплик – дерев’яна бочка.

Шарівки – рисовані або фляндровані риски.

Широканчик – невеликий горщик.

Шклити (посуд) – поливати.

Шленка – миска середніх розмірів.

Шленка-миска – миска з хвилястими берегами.

Шленкова мальовка – опускання побілкою на коричневому фоні.

Шломак – оскребки глини з рук, круга.

Шльос, шльоси – склепи у горні.

Шмілька – смілька.

Шмуги – мотив геометричного орнаменту, лінії.

Шнури – вертикальні широкі прямі лінії.

Шнурки – мотив геометричного орнаменту, прямі лінії.

Шпеник – залізний стержень на верхняку, на який настромлюють грудку глини.

Шпеньок – вісь в жорнах.

Шпилька – знаряддя для нанесення орнаменту на посуд.

Шпилькою грабати – розписувати шпилькою.

Шпіци – мотив геометричного орнаменту, трикутники.

Щіточка – квачик, яким розписують посуд побілкою або червінкою.

Яблучка – елемент орнаменту, круглі плями.

Яндола, гандола – велика миска з двома вухами.

Категорія: Мої статті | Додав: Agni (24.02.2015)
Переглядів: 1611 | Теги: кераміка, українська художня кераміка | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0