Волинський посуд кінця XIX-XX століття орієнтований на місцевих жителів, які не мали значних статків і віддавали перевагу надійному ужитковому посуду. Тому найбільшого поширення дістали звичайні глечики, макітри, горщики, миски, чашки і інший традиційний посуд з лаконічним декором. Втім, працюючи в такому середовищі, гончарі відшліфували звичні форми так, щоб максимально поєднати красу і надійність.